Творим атмосферу,
В якій учитель творить самостійно,
І в центрі в нас - кожний школяр!
Він - унікальна особистість!

Зліва направо:
заступник директора з навчально-виховної роботи:
 Фурман Наталія Володимирівна;
директор школи:
 Польовий Ігор Павлович;
заступник директора з виховної роботи:
 Сорочинська Наталія Вікторівна.

У вчителях, вихованцях намагаємось розгледіти щось особистісне, внутрішнє, неповторне, притаманне тільки їм, і під осяянням Творчості дати можливість розквітнути їх талантам.

Демонструєм модель новаційну,
Менеджментську, креативну,
Яка внаслідок гуманного впливу
Здібностей нових набуває,
Творчих висот досягає,
Стає найбільш ексклюзивною -
Сучасною, інтерактивною.

Творчий портрет директора школи

                                                                             Наслідуючи Ш. Амонашвілі…

           Десь там далеко між зорями, де безмежний простір і прозора синьоока даль, жили-були три істини: Істина Життя, Істина Мудрості, Істина Серця – чисті, Богом створені. Вони літали на невідомі планети з місією допомогти їх мешканцям осягнути головні життєві цінності.

         "Допоможемо землянам", - сказали вони і спустилися на планету Земля.

           Прилетіли до однієї школи з надією, що їм порадіють. Зайшли в розкішний кабінет директора:

-         У мене мало часу, - попередив той, - і є свої прописні істини.

           Полетіли вони до другої школи. Директор мигцем глянув на них і занурився у свої папери, бо поспішав на педагогічну раду.

         Пригнічені Істина Життя, Мудрості і Серця прилетіли до Самчиківської загальноосвітньої школи, і її привітний директор гречно прийняв їх у стінах свого закладу. Гостей  вразила радість життя, любов до праці, непідробний оптимізм керівника. Його вміння побачити в колезі та учневі красу зовнішню та красу людської душі, робити власні зіставлення минулого школи і з реальним сьогоднішнім життям, прогнозувати майбутнє.         Їм  імпонували життєдайні джерела сили, мрій, фантазій, такт і шанобливе слово як основа спілкування, вільнолюбність і впевненість в собі. "Гарний приклад життя маленькій людині у складному дорослому світі", - подумала кожна із Істин. Вони зріднилися із душею директора і залишилися в Самчиківській школі.

         Відтоді оселилися тут Духовність, Краса, Творчість, Експериментаторський дух, Інноваційна далекоглядність, Майстерність та Висока Людяність, які впевнено ведуть вчителів та учнів до нових звершень

Творчий портрет заступника директора

Погляд на себе – не просто, я знаю,

Та все ж частенько портрет розглядаю

Свій… Очима дітей, батьків, вчителів.

Ого! Скільки фарб! Не вистачить слів!

Як складно їх розумом, серцем сприймати

І кожен штришок вловити, вгадати.

На поміч йде Творчість. Окрилена нею,

Шукаю власну педагогічну ідею.

Разом – ми сила, давай руку, йдемо

І спільно суть важливу знайдемо.

Он шлях чий? Дитини!

Сьогодні маленької – завтра Людини.

Який він незвичний і вкрай хаотичний!

Із чого зіткався? З питань таких вічних і прозаїчних:

Чому? Навіщо? Коли? І для чого?

Час інтернету – веде нас до чого?

Рух і напрямок справді куди?

Біль і страх за кого завжди?

Невпевненість і сумнів чому у душі?

Благородство і вірність лише у вірші?

Прокляття і воскресіння водночас. Невже?

Туга й самотність – норма уже?

Колір звуків, мелодія фарб – це можливо?

Інформаційне поле? – Питань ціла злива!

Погляд, даль, небо, істина, Школа.

Вона не лишала дитину ніколи.

- Життя,  ти жорстоке!

Серед твоїх запитань маленькій людині так одиноко.

Лячно й мені…Ніби все я вивчала,

Скільки прикладів, тверджень, задач розв`язала,

Але цього в сучасному світі замало.

Дитя розгубилось, невпевнено стало.

-         Дій, - Педагогіка стиха сказала.

Оновлена, горда, наповнена змістом.

Слова мимоволі злетіли намистом:

-         Тобі все доступно! Ти можеш, ти вмієш!

Ти знаєш, маленька Людино, і дієш!

Я вірю, що складно, тривожно, незвично,

Але це красиво, гордо, велично!

Тепер я… Ми! Чудово!!!

Ранок. Дорога. Дзвінок. Рідна Школа…

І тут я знаю з чого почати:

А що! Це так просто – життя викладати

В рівняннях, цифрах, фактах, проблемах.

А далі методики вічна дилема.

І знову шлях…Тільки вчитель стоїть

На роздоріжжі…Ну а питання знову кричать:

-         Нас є сила!

-         А в нас є заступник! – Думка злетіла.

І тут про портрет я миттю згадала.

Як добре, що часто його розглядала

Очима дітей, батьків, вчителів

Ого! Скільки фарб! Не вистачить слів!

Думки вголос

Заступник - це :

-         Неабиякий генератор нових ідей!

-         Надто строгий шкільний методист!

-         Неперевершений носій інформацій.

-         Вчительський лідер!

-         Ініціатор неспокійного життя школи!

-         Контролер на шкільних маршрутах!

Але перш за все – це:

-         Майстер педагогічної справи!

-         Це ювелір вчительських думок!

-         Це друг з відкритим навстіж серцем!

-         Це вчитель… Ні! Більше того:

-         Це Вчитель Вчителів!

Це… Ангел-охоронець такого неповторного живого створіння, як Школа.

Хтось із мудрих дуже влучно сказав: "Ангели – це те, чого люди, як правило, не помічають".

Справді, ми частенько не усвідомлюємо причин своєї або чужої радості, легкої  доброї думки, що взялася невідомо звідки, не помічаємо роботи, виконаної кимось з любов`ю.

Але в такі моменти нам добре і затишно в світі. То може в шкільному вирі це лагідний дотик ангельського крила заступника, який після виснаженої праці втомлено шепоче:

                    "Мій добрий Ангеле, я знаю: чуєш ти –

                    Школу мою від лиха захисти",

Не усвідомлюючи, що він і має бути тим Ангелом – Вчителем Вчителів.