А

Активізація навчально-пізнавальної діяльності

— приведення в активний діяльний стан розумо­вих, моральних і фізичних сил учнів за допомогою спеціальних методичних прийомів для досягнення конкретної мети.

Анкетування — процес збирання первинної інформації для різноманітних досліджень з викори­станням анкети.

 Апробація — схвалення, затвердження, яке ба­зується на перевірці, випробуванні.

Б

 Базова шкільна освіта — суспільне необхідний рівень загальноосвітньої підготовки, яка передба­чає різнобічний розвиток, формування світогляду, загальнокультурної основи для нормальної освіти, громадянського і професійного становлення осо­бистості.

Бесіда — діалогічний різновид словесних ме­тодів навчання; це навчання за допомогою запитань і відповідей. Бесіда насамперед передбачає ак­тивність учителя, дослідника, який ставить запитан­ня, частково відповідає на них, а частково спонукає самих учнів шукати на них відповіді, функції бесіди: навчальна, закріплювальна, узагальнювальна, конт­рольна.

В

Варіативна складова навчального плану — час­тина базового навчального плану, яка складається з вибірково обов'язкових предметів, курсів за вибо­ром учнів, факультативів, додаткових занять і кон­сультацій, їхню мету — сприяти диференціації навчання, враховувати регіональні умови та індивіду­альні особливості школярів — формують регіони та школи. Розширює й поглиблює зміст загальноос­вітньої підготовки школярів.

Викладання — діяльність педагога, яка полягає в організації цілеспрямованого й систематичного впли­ву на учня для досягнення певної навчальної мети в забезпеченні навчально-пізнавальної діяльності учня для засвоєння нової інформації.

Відкритий урок — форма розкриття й передачі педагогічного досвіду, що дає змогу наочно озна­йомитися з методикою роботи над певною темою, побачити нові технології навчання, індивідуальні особливості педагогічної майстерності окремого вчителя.

Г

  Глосарій - тлумачний словник до тексту, що пояснює маловживані або застарілі слова.

 Групова робота — форма організації навчання в малих групах (до 7 дітей) на основі співпраці з чітко розподіленими завданнями для учнів, об'єдна­них спільною навчальною метою.

Гуманізація навчання — організація навчання з максимальним урахуванням індивідуальних особли­востей, схильностей, інтересів, можливостей дітей; створення сприятливих умов для розвитку духовних цінностей усіх учасників навчальне-виховного про­цесу.

Д

   Дебати — обговорення якогось питання, обмін думками; суперечки, дискусії.

Демократичний стиль спілкування — стиль у спілкуванні, що ґрунтується на глибокій повазі до особистості іншої людини.

Державний стандарт освіти — система пара­метрів, що визначає державну норму освіченості, яка відображає суспільний ідеал, і враховує реальні можливості освіти в досягненні цього ідеалу. Такі параметри розкриваються за допомогою: а) базово­го навчального плану; б) стандартів освітніх галу­зей, що входять до інваріантної частини цього пла­ну; в) системи примірників, які дають змогу визна­чити рівень якості загальноосвітньої підготовки.

Досвід роботи — сукупність знань, умінь і нави­чок, здобутих у процесі практичної навчально-ви­ховної роботи.

Е

Елітарна освіта — освіта, доступна для певних верств населення, для обраних, найкращих (наприк­лад для обдарованих або заможних).

Емоційний фон уроку — особлива атмосфера навчального спілкування на уроці, яке базується на певному співвідношенні емоційного стану вчителя та учнів.

Ефективність навчання — міра досягнення мети як мислено уявленого результату навчання; визна­чають на основі зіставлення мети і здобутих резуль­татів, внаслідок чого роблять висновок про ефек­тивність навчання.

Є

Єдині орфографічні вимоги — шкільний режим грамотного письма та культури мовлення; система вимог до оформлення всіх видів шкільної докумен­тації, культури навчального спілкування. Ці вимоги розробляють органи управління освітою та допов­нює навчальний заклад, виходячи з його специфіч­них особливостей.

Ж

Журі — група фахівців, які вирішують питання про присудження премій, нагород на конкурсах, ви­ставках, спортивних змаганнях тощо.

З

Загальна освіта — процес і результат оволодін­ня системою знань з основ наук про природу, су­спільство, людину, а також сукупністю відповідних умінь і навичок, необхідних для кожної людини не­залежно від роду її діяльності. Це засвоєння досягнень науки і культури, духовних і матеріальних над­бань як свого народу, так і інших народів.

Зріз  знань — визначення рівня знань учнів у письмовій або усній формі.

І

Індивідуальна робота (підхід) — організація на­вчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей і створення умов для індивідуального розвитку, ставлення до учня як до свідомого, відповідального суб'єкта, співучасника навчально-виховної взаємодії; перед­бачає формування цілісної особистості, яка усвідом­лює свою гідність і поважає інших людей.

Ініціатива (соціально-педагогічна) — зорієнто­вана на оновлення змісту освіти, створення нових способів досягнення її мети, впровадження прин­ципово нових технологій і систем у практику зак­ладів освіти.

 Інновація в педагогіці — процес створення та впровадження нових засобів (нововведень) для роз­в'язання тих педагогічних проблем, які досі розв'я­зували по-іншому; відкриття нових форм, методів, способів педагогічної діяльності, вихід за межі відо­мого в науці і масовій практиці; творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, сис­тем навчання та виховання.

Інтерактивне навчання — спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкрет­ну, передбачувану мету — створити комфортні умо­ви навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні форми навчання; дискусії з «відкритою відповіддю», групові форми навчання (робота в малих групах, які співпрацюють між собою), інтерв'ювання, генерація ідей за допомогою «мозкової атаки», активні гро­мадські дії (листи, звернення, листівки, плакати, рек­лама, виступи-звернення до учнів і суспільства тощо), вияв своїх думок і почуттів невербальними засоба­ми (за допомогою «мови тіла», в малюнках), роз­робка власних проектів, стресознімальні вправи.

К

Кабінет навчальний — навчальний підрозділ школи, обладнаний спеціальними меблями, різни­ми засобами навчання, матеріалами та пристроями, в якому різними методами проводять уроки, факуль­тативи та позанавчальну роботу, а також створено умови для підвищення наукового і методичного рівня вчителя.

Календарний план — планування викладання навчальних предметів, яке передбачає погодинний поділ навчального матеріалу із зазначенням дати проведення занять.

Колегіум — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або ) куль­турно-естетичного профілю.

Коледж — навчальний заклад, який належить до системи вищої освіти. Організація навчально-вихов­ного процесу в цих закладах наближена як до стар­ших класів загальноосвітньої школи (на молодших курсах), так і до вищого навчального закладу (на стар­ших курсах).

Курсова перепідготовка — заняття для педаго­гічних працівників з метою підвищення загального фахового і методичного рівня, періодичність про­ходження — раз на 5 років.

Л

Лекція — навчальне заняття, суть якого полягає в усному викладі предмета викладачем; один із сло­весних методів, відрізняється від інших видів усно­го викладу великим обсягом і широтою матеріалу, його значущістю, науковістю та послідовністю вик­ладу.

Ліцензія — спеціальний дозвіл, який отримує навчальний заклад від держави на свою діяльність.

М

Майстерність — умілість, вправність; найвище мистецтво в певній галузі (діяльності); висока вправність у виконанні певного виду діяльності, що передбачає наявність професійних знань, умінь, на­вичок і характеризує людину щодо її здатності до швидкого і бездоганного виконання трудових опе­рацій, працьовитості, наполегливості, любові до праці.

Мала академія наук України — скоригована, цілеспрямована робота в центрі і на місцях зі ство­рення умов для вивчення, розвитку і підтримки та­лановитої молоді, формування наукової зміни, спри­яння професійному самовизначенню дітей та учнів­ської молоді.

Мета уроку — свідоме бачення вчителем кінце­вого результату конкретного уроку. Визначається триєдина мета уроку: освітня (навчальна, дидактич­на) розвивальна і виховна: освітня означає засвоєн­ня учнями теоретичних знань (фактів, понять, поло­жень, законів тощо) та оволодіння відповідними вміннями й навичками; розвивальна — научіння дітей виконувати певні розумові дії, логічні операції (по­рівняння, аналіз, визначення головного, аналогія, індукція, дедукція тощо); виховна — формування (частіше вдосконалення) в учнів певних рис та яко­стей.

Методичний бюлетень — стисле офіційне по­відомлення на актуальну тему.

Мотивація навчання — використання в навчанні системи мотивів, різних способів стимулювання та спонукання з метою спрямування й залучення учнів до активного навчального пізнання.

Н

Навчальна програма — державний норматив­ний документ, що визначає зміст навчального пред­мета і представляє його тематично за роками на­вчання.

Навчальний план — державний документ, в яко­му визначено перелік навчальних предметів, відібраних для вивчення, розподіл їх за роками на­вчання, кількість годин, відведених на вивчення кож­ного предмета, дозування цих годин за тижнями, форми контролю та обліку знань, умінь і навичок. Складається з інваріантної й варіативної частин.

Наставництво — спрямування, настанова, націлю­вання на відповідну позицію однією людиною іншої; навчання кого-небудь чогось доброго; поради; до­помога.

Новаторство — нове, оригінальне, прогресивне в творчій діяльності людей, що виходить за межі існуючих рекомендацій, нормативів.

О

Обдарованість — сукупність високого рівня при­родних задатків і схильностей як передумова роз­витку здібностей до певних видів діяльності.

Особистість — людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільне значущого та індивідуально-неповторного_;

Оцінка — 1) оцінні судження в усній та пись­мовій мові щодо якості певної діяльності; 2) бали — кількість вимірників, визначених нормами оці­нок; в українській школі прийнята 12-бальна сис­тема оцінок; поєднання балів та оцінних суджень учителя.

П

Педагогічна майстерність — комплекс власти­востей особистості вчителя, що забезпечує висо­кий рівень самоорганізації професійної педагогіч­ної діяльності, її високу якість.

Педагогічний такт — почуття міри, що підказує вчителю найделікатнішу лінію поведінки стосовно інших; уміння поводитись належним чином, вияв­ляючи повагу до інших і зберігаючи почуття особи­стої гідності.

Передовий педагогічний досвід — результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на реалізацію актуальних завдань на­вчання й виховання; досвід, який забезпечує висо­ку результативність як на основі сумлінного вико­нання обов'язків, так і на основі новаторства. Крите­ріями ППД є його актуальність, новизна, результа­тивність, стабільність, перспективність, наукова об­ґрунтованість, оригінальність, можливість творчого наслідування іншими педагогами.

Профіль — сукупність головних типових рис пев­ної професії, кваліфікації, підприємства, навчального закладу.

Профільне навчання — ефективний шлях здійс­нення диференціації навчання в старшій школі, яке має на меті забезпечити поглиблену допрофесійну підготовку старшокласників у тій чи іншій галузі знань і діяльності, в якій у них проявилися стійкі інтереси і здібності.

Р

Рейтинг — показник оцінювання чиєї-небудь діяльності, популярності, що визначається соціоло­гічним опитуванням.

Розвивальне навчання — цілісна педагогічна си­стема, яка забезпечує оптимальні умови для роз­витку учнів як суб'єктів навчання. Головною метою розвивального навчання є формування активного, самостійного творчого мислення учня й на цій ос­нові поступового переходу в самостійне навчання, виявлення потенціальних можливостей учнів.

С

Самоаналіз — уміння людини оцінити себе, свої можливості, дії, нахили, здібності, поведінку та своє місце серед інших людей; це вміння самостійно про­аналізувати свою діяльність (урок, факультатив, ви­ховний захід тощо).

Самоосвіта — засвоєння систематичних знань у будь-якій галузі науки, техніки, культури тощо; містить безпосередній особистий інтерес того, хто самонав­чається та самостійне вивчення навчальної інформації.

Самостійна робота — діяльність учнів, спрямо­вана на оволодіння навчальним матеріалом (робота з підручником) або його застосування, що відбу­вається без участі вчителя.

Система роботи вчителя — продумане викори­стання сукупності взаємопов'язаних типів і видів навчальних занять, змісту форм і методів навчання й виховання, що функціонують як єдине ціле; відкри­та педагогічна система, що підлягає постійному вдос­коналенню, оновленню й подальшій заміні на іншу педагогічну систему якісно вищого рівня і, можли­во, іншої концептуальної орієнтації, зумовленої со­ціальними потребами й новітніми досягненнями пе­дагогічних наук. Механізм функціонування системи роботи вчителя: виникнення задуму, визначення проблемної ситуації, осмислення мети задуму, на­копичення спостережень, вибір найкращого з можливих рішень творчого завдання шляхом переби­рання варіантів, результат творчого процесу та його оцінювання.

Т

Талант — видатні вроджені якості, особливі при­родні здібності; обдарованість.

Творча група — організований (три-сім осіб) колектив передових досвідчених творчих працівників освіти, які поглиблено вивчають запропонований педагогічною наукою шлях розв'язання проблеми та забезпечують творче впровадження його в практич­ну діяльність педагогічних працівників.

Творча особистість — індивід, який має висо­кий рівень знань, потяг до нового, оригінального, вміє відкинути звичайне, шаблонне.

Творчий звіт — форма методичної роботи, коли учитель звітує про результати навчально-виховної роботи, ділиться своїми знахідками, методичними доробками, ознайомлює колег із технологією свого досвіду, роздатковим і дидактичним матеріалом, сценаріями найбільш вдалих заходів. В основному, проводять під час атестації.

Творчість — діяльність людини, яка породжує щось нове, вирізняється неповторністю, оригіналь­ністю та суспільно-історичною унікальністю.

У

Уміння — засвоєний суб'єктом спосіб діяти і на його основі здатність виконувати певні дії (розумові, практичні, трудові, фізичні тощо); відбір і викорис­тання суб'єктом знань, навичок, життєвого досвіду для здійснення діяльності відповідно до поставле­ної мети.

Ф

Форми методичної роботи — індивідуальні (са­моосвіта, стажування, наставництво, індивідуальні консультації); колективні (методичні об'єднання вчи­телів, постійні та епізодичні семінари для вчителів, вихователів, директорів навчальних закладів, їхніх заступників; педагогічні читання, виставки, конфе­ренції, опорні школи, школи передового педагогіч­ного досвіду, творчі групи, майстер-класи тощо).

Форми навчальної діяльності — спеціально організована діяльність учителя та учнів, яка відбу­вається за встановленим порядком, у певному ре­жимі. Форми навчальної діяльності: 1) фронтальна, індивідуальна, групова; 2) уроки, семінари, факуль­тативи, гуртки, додаткові заняття, екскурсії, консуль­тації, навчальні конференції, практикуми тощо.

Ц

Циклограма — діаграма робочих процесів ма­шин, агрегатів, діяльності людини, що працюють за заданим циклом.

Ш

Школознавство — галузь педагогіки, що дослі­джує зміст і методи управління шкільною справою, яка розкриває особливості керівництва школою, організації її роботи; вивчає принципи, законо­мірності, розробляє оптимальні форми й методи управління освітою, питання наукової організації пе­дагогічної праці, досліджує діяльність посадових осіб у школі.

Ю

Юнацький вік — період життя людини в межах від 14 до 18 років, коли відбувається інтенсивний фізіологічний та психічний розвиток.

Я

Ядро колективу — найсвідоміша частина колек­тиву, навколо якої відбувається його інтеграція й згур­тування; це найактивніша частина колективу, яка чітко розуміє завдання колективу і готова взяти на себе відповідальність за нього.